Блог SILab

Shelter Ukraine: допомога переселенцям у Житомирській області

🇺🇦 Shelter Ukraine: допомога переселенцям у Житомирській області

ГО «Мережа навчальних закладів міста Новограда-Волинського» з 2006 року займалась розвитком місцевих закладів освіти. Вони починали з заміни вікон та дахів, але потім підключили й екологічний напрям (відродження джерел питної води, енергоефективність в закладах освіти і культури), а також проводили багато заходів щодо здорового способу життя, гендерних питань, профілактики ВІЛ/СНІД 💡

З приходом війни в Україну вони змінили напрям своєї діяльності і підтримують внутрішньо переміщених осіб: організували штаби гуманітарної допомоги, видають одяг, продуктові набори та засоби гігієни, тим хто лишився своїх домівок та наразі живе у прихистках їхнього міста.

🎯 У рамках проєкту “Shelter Ukraine” ГО «Мережа навчальних закладів міста Новограда-Волинського» придбала товари першої необхідності — їжу та засоби гігієни.

На 05.04.2022 в місті зареєстровано 1250 переміщених особи. Більшість з них приїхали з північних частин Київської та Житомирської області.

🔹 Анжеліка працює заступником директора в місцевій школі. Зараз там знаходиться пункт видачі гуманітарної допомоги. «Важко було перший тиждень, ми не могли повірити, що це все відбувається, аж паморочилось в голові. Мені здається, що я погано його пам’ятаю. Але тепер ми всі мобілізувалися, включилися в роботу і це допомагає відволіктися. Ми знаємо, що робимо все що можемо для нашої перемоги і це допомагає жити. До того ж у нас військове містечко, у більшості жителів хтось з родини воєнний. Мій син зараз на сході, і я допомагаю зараз іншим людям, і сподіваюсь, що хтось допоможе йому за потреби там»
«Я пам’ятаю перших людей, які до нас приїхали, вони були з Бородянського району, і жінка там була в піжамних штанях. Їх будинок згорів, і вона мала тільки ту одежу, що була на ній. Так і приїхала. А зараз мене найбільше жахають історії людей з сіл Подільського району, які знаходяться прямо на границі з Білоруссю. Зараз їм немає куди вертатися, їх сіла зрівняли з землею. Але знаєте, що найстрашніше? Ці люди жили дуже бідно, в них не було ніяких дорогих речей, але й до них в хати вдиралися та обкрадали: брали утюги, якісь мілкі речі. Одне діло, коли ти читаєш про це в новинах, а інше — чути розповіді людей».

🔹 Ігор, місцевий бізнесмен, обладнав прихисток у власних приміщеннях. Зараз у нього проживають 19 людей з одного села. На питання про складності у роботі сказав: «Складності? Які в нас складності? Ви б чули історії цих людей, а в нас все добре. Ми можемо допомагати і будемо робити це скільки можливо. Ви краще скажіть людям, що я закінчую ремонтні роботи і зможу ще приймати людей в іншому приміщенні. Там і душ є, і туалет, вони будуть як вдома. Погано тільки, що погода погіршилась, діти, які приїхали, не можуть грати надворі» 👀

🔹 Катерина, жителька с. Рагівка, Київської області. Вони з односельцями вирішили бігти, бо їх село було окуповане. Російські військові ходили по хатах, усе виносили, крушили — було дуже страшно. Вони зібрались після того, як інші мешканці розвідали шлях — йшли лісом, потім їх забрали на конях, потім машиною. Катерина каже, що їм добре у прихистку: є їжа, місце де спати, чоловікам Ігор дав роботу на пилорамі, але душа дуже болить за домом та за худобою, яку вони залишили. Тому вони сподіваються, що повернуться вже через пару тижнів. Сподіваємось, так і буде 🙏🏼

Допомогти соціальним ініціативам створити прихистки для людей, постраждалих від війни: https://shelterukraine.org/